Моав, древня держава моавітян — одного з ханаанейських племен. Виникло, імовірно, в 2-ій половині 2-го тис. до н.е.(наша ера) на східному березі р. Іордан і побережжі Мертвого моря. Впродовж декількох століть вело боротьбу з державами Палестини і південної Сирії. У 11—10 вв.(століття) до н.е.(наша ера) М., мабуть, входив до складу Ізраїльсько-іудейського царства. У 9 ст до н.е.(наша ера) став політично самостійним. Найбільш наполегливі війни вів цар Меша (9 ст до н.е.(наша ера)), що значно розширив територію держави. З 2-ої половини 8 ст до н.е.(наша ера) М. знаходився під владою Ассірії (М. неодноразово згадується в клинописних джерелах). З пантеону богів моавітян відомі верховний бог Кемош, а також одна з його іпостасей Астар-Кемош. Писали моавітяне листом Фінікії, випробувавши помітний вплив культури Фінікії.
