Мнемотехніка (від греч.(грецький) mnēmē — пам'ять і téchnē — мистецтво, майстерність), в цирку і на естраді номери, побудовані на мистецтві запам'ятовування; спеціально розроблені прийоми і способи, що полегшують запам'ятовування («відгадування» різних чисел, назв предметів, номерів грошових купюр і ін.). Номери М. виконуються зазвичай двома артистами, один з яких (знаходячись серед глядачів) ставить питання, а інший «відгадує». У основі М. — різні системи шифру (т.з. ключа), прихованого у формулюваннях питань, інтонаціях голосу, темпі розмови, інколи в музичному супроводі. Прийоми М. були відомі вже в давнину, використовувалися переважно жерцями. Як видовище номер затвердився спочатку на естраді (у театрах вар'єте) в 2-ій половині 19 ст, пізніше став виконуватися в цирках. Номер подавався як «читання думок на відстані», виконавці називають «ясновидицями». У сов.(радянський) цирку номера М. ставляться в цікавій, легкій, часто жартівливій формі. Серед відомих виконавців М.: Жанна Дюкло, Арраго (Р. С. Льовітін), Р. і Р. Греголі, Н. Страйт, Інза Сун і Г. Д. Агаронов (Агаронови).
Літ.: Гетьманський М., Математичні атракціони, [М.], 1928; Лурія A. Р., Маленька книжка про велику пам'ять, М., 1968.
