Михайло Хоніат (Michaēl Choniátēs), інколи неправильно званий Акомінатом (Akominátēs) (близько 1138, Хони в Малій Азії, — близько 1222, Водоніца, поблизу Фермопіл), візантійський письменник. Брат Никіти Хоніата . В 1182—1204 митрополит Афін. Після захвату Афін хрестоносцями (1204) переїхав на о. Кеос, близько 1217 — в монастир поблизу Фермопіл. Учень Євстафія Солунського, знавець античної культури, автор мов і листів, а також богословських вигадувань. Листи і мови М. Х. — важливе джерело по економічній і політичній історії Візантії кінець 12 — почало 13 вв.(століття) М. Х. засуджував монарший деспотизм, політику столичного чиновництва, відстоював інтереси провінційних міст. Як письменника М. Х. відрізняє рідка для середньовіччя спостережливість, інтерес до побутових деталям; легка іронія чергується у нього з викривальним пафосом. М. Х. одним з перших поставило питання про призначення художника; на противагу демократичної тенденції він відстоював ідею, що художник повинен творити не для задоволення смаків «натовпу», а для вираження свого внутрішнього стану («душі»), яким і повинен керуватися в своїй творчості.
Соч.: Тà sōzómena, 1—2, Athēnai, 1879—1880.
Літ.: Stadtmüller G., Michael Choniates, Metropolit von Athen, «Orientalia Christiana», [v.] 33, [pt.] 2, Roma, 1934.
