Михайло Олександрович Романів [22.11(4.12) .1878, Петербург, — в ніч з 12 на 13.7.1918, район Мотовіліхи, нині у складі м. Перм], великий князь, брат імператора Миколи II, генерал-лейтенант (1916). Будучи третім сином Олександра III, з 1899 (після смерті Георгія Олександровича, який був старший за М. А.) до 1904 (народження Олексія, сина Миколи II) — спадкоємець престолу. У 1898—1911 служив в гвардії. Під час 1-ої світової війни 1914—18 М. А. командував Кавказькою тубільною кінною дивізією, кавалерійським корпусом, на початку 1917 був генералом-інспектором кавалерії. Після Лютневої революції 1917, не відчуваючи за собою жодної реальної сили, 3 (16) березня 1917 відмовився від престолу, який йому передавав Микола II [згідно з маніфестом зречення від 2 (15) березня]. У лютому 1918 був арештований в Гатчине, відвезений до Пермі, а потім розстріляний.
