Миронівський інститут селекції і насінництва пшениці
Миронівський інститут селекції і насінництва пшениці научно-ісследовательський (НІЇССП), створений в 1968 на базі Миронівської селекційно-дослідної станції, організованої в 1911 в 110 км. на південь від Києва. Тут селекціонери Е. М. Желткевіч, Л. І. Ковальовський і І. М. Еремєєв вивели в 1924 сорт озимої пшениці Українка з високими борошномельно-хлібопекарськими якостями. Інститут має (1974): відділи селекції і первинного насінництва озимини пшениці і ячменю; селекції і насінництва ярової пшениці і трав; сортової агротехніки; елітного насінництва; захисту рослин; економіки; науково-технічної інформації і впровадження досягнень науки і передового досвіду у виробництво; лабораторії — фізіології рослин; технології зерна; насіннєзнавство; генетики і цитології.
В інституті академік ВАСХНІЛ(Всесоюзна академія сільськогосподарських наук імені Ст І. Леніна) Ст Н. Ремесло створив сорти озимої пшениці — Миронівська 808, Миронівська ювілейна, Ільічевка, відомі і поширені в СРСР і за кордоном. Районують виведені співробітниками інституту сорту проса — Миронівське 85 і 51, суданської трави — Миронівська 10 і 325, кукурудзи — Миронівський 25 MB, конюшини — Миронівський 45 і ін.
Основний метод селекційної роботи — зміна під дією зовнішніх умов ярових форм в озимину і озимини в ярини з подальшою гібридизацією. Вивчаються методи поліплоїдії, штучного мутагенезу, створення високоврожайних сортів гібридної пшениці. інститут щорік видає «Бюлетень» (з 1970); випущена монографія «Миронівські пшениці» (1972). Нагороджений орденом Леніна (1967).
