Миколаєва Клавдія Іванівна (13.6.1893, Петербург, — 28.12.1944, Москва), радянський партійний і профспілковий діяч. Член Комуністичної партії з 1909. Народилася в сім'ї робітника, була робітницею палітурної майстерні. Брала участь в Революції 1905—07. З 1910 працювала в правлінні профспілки друкарів в Петербурзі, співробітничала в журналі «Робітниця». У 1915 вислана в губернію Енісейськую. Після Лютневої революції 1917 редактор журналу «Робітниця», учасник Жовтневого озброєного повстання в Петрограді, потім працювала в Петрограді губкоме партії; один з керівників 1-го Всеросійського з'їзду робітниць і селянок (1918). У 1924—26 завідувач відділом робітниць ЦК ВКП (б). У 1928—30 завідувач агітпропом Північно-кавказького крайкома ВКП (б). У 1930—33 завідувач агітмасовим відділом ЦК партії. У 1934—36 2-й секретар Івановського обкому ВКП (б). З 1936 секретар ВЦСПС. Делегат 13—18-го з'їздів партії; на 14—16-м-коді з'їздах обиралася кандидатом в член ЦК, на 13, 17, 18-м-код — член ЦК ВКП (б). Була член ЦВК(Центральний виконавський комітет) СРСР. З 1937 депутат і член Президії Верховної Ради СРСР. Нагороджена орденом Леніна і медалями. Похована на Червоній площі біля Кремлівської стіни.
Літ.: Карасева Л., До. І. Миколаєва, в збірці: Славні більшовички, М., 1958; Корнєєва-Глебова Н. С., Славна дочка робочого Пітера, в збірці: Ленінградки, Л., 1968.
