Мешхед, місто на З.-В.(північний схід) Ірану, в долині р. Кешефруд. Адміністративний центр остана Хорасан. 505 тис. жителів (1971). Кінцева станція ж. д.(залізниця) Тегеран — Мешхед. Вузол автодоріг. Торговельно-промисловий центр північно-східної частини країни. Металообробна, текстильна, шкіряно-взуттєва, харчова промисловість, виробництво будматеріалів. Кустарні промисли (обробка бірюзи, килимоткацтво і ін.). Університет.
Перші згадки о М. відносяться до 10 ст (раніше — село Санабад). У 13 ст був зруйнований монголами. Розквіт відноситься до 15—17 вв.(століття) У 1736—47 столиця держави Надір-шаха . М. — священне місто шиїтів; у нім знаходиться гробниця восьмого імаму шиїта Алі ібн Муси Ар-рези.
Серед архітектурних пам'ятників — грандіозний культовий ансамбль (12—19 вв.(століття)) довкола усипальні імаму Рези: 4 величезних внутрішнього двору з 2-ярусними аркадами по периметру і великими айванамі . (Алішера Навої, кінець 15 в.; шаха Аббаса II, 1649; і ін.), мечеті (Гаухар-шад, 1405—1418, архітектор Кавамоддін Ширазі, і ін.), священна усипальня імаму Рези (виникла в 9 ст, неодноразово перебудовувалася), медресе (Ду-дар, 15 ст, і ін.), молельні, святилища, бібліотеки караван-сараї; у декорі стенів і куполів переважають фаянсова мозаїка, розписні плитки, люстровая облицювання, мармурові панелі і накладне золото. Із споруд 20 ст виділяються: мавзолей надір-шаха (гранує, залізобетон, 1961, архітектор Х. Сейхун) з кінною статуєю шаху (бронза, скульптор А. Садеги), госпіталь реза-шаху (1965, архітектор Х. Гиаї і ін.).
В околицях М. — мечеть Мусалла (1676, декор — фаянсова мозаїка), мавзолей Хаджу Рабі (1622), могила Фірдоуси (надгробний павільйон — 1934).
Літ.: Бартольд Ст Ст, Історіко-географічній огляд Ірану, Соч., т. 7, М., 1971 (див. покажчик): Роре A. U., Persian architecture, L., 1965, р. 221—25.
