Метеки (від греч.(грецький) métoikos, буквально — переселенець, чужоземець), в Древній Греції чужоземці (що переселилися в той або інший поліс), а також раби, відпущені на волю. Більш всього відомості збереглися про афінські М. Будучи особисто вільними, вони не мали політичних прав, не могли одружуватися з афінськими громадянами і, як правило, не могли володіти нерухомою власністю. Кожен М. був зобов'язаний мати в якості опікун-простата афінського громадянина, платити державі особливий налог-метойкион (чоловік — 12 драхм, жінка — 6 в рік) і реєструватися в деме за місцем проживання. М. повинні були нести військову службу і поряд з афінськими громадянами платити ейсфору (надзвичайний військовий податок). Серед М. зустрічалися багаті рабовласники, торговці, судновласники, власники ремісничих майстерень; вони притягувалися, як і багаті афіняни, до несення державної повинності — т.з. літургії . В 5—4 вв.(століття) до н.е.(наша ера) М., що складали значну частину міського населення Аттіки, грали важливу роль в економіці міста. Положення М., що жили в різних грецьких полісах, було неоднаковим.
Літ.: Латишев Ст Ст, Нарис грецьких старовин, ч. 1, СП(Збори постанов) Би, 1897; Глуськина Л. М., Афінські метеки в боротьбі за відновлення демократії в кон. V ст до н.е.(наша ера), «Вісник древньої історії», 1958 № 2; Clerc М., Les métèques athéniens, P., 1893.
