Метасоматізм , метасоматоз (від мета... і греч.(грецький) soma, родовий відмінок somatos — тіло), заміщення одних мінералів іншими з істотною зміною хімічного складу породи і зазвичай із збереженням її об'єму і твердого стану при дії розчинів високої хімічної агресивності. Розрізняють М. магматичної стадії, супроводжуючий впровадження магматичних гірських порід (наприклад, у зв'язку з гранітизацією), і магматичний для поста М. періоду охолоджування гірських порід. З магматичним для поста М. пов'язано рудоутворення. Хімізм розчинів, що викликають М., змінюється в ході їх охолоджування. При цьому намічаються наступні стадії: високотемпературна лужна (ськарнірованіє, лужний М.), кислотна (грейзенізация, окварцеваніє), низькотемпературна лужна (карбонатізация, ліственітізация, березитизація, гумбєїтізация, лужний М.).
Інфільтраційний М. обумовлений перенесенням хімічних компонентів потоком розчинів, що фільтруються через гірські породи; дифузійний М. пов'язаний з дифузією компонентів у відносно нерухомому розчині, що просочує гірські породи. На кордоні два різко різних по хімізму середовищ (вапняки і кварцити, граніти і ультраосновниє породи і т.п.) відбувається зустрічна дифузія різних компонентів (т.з. біметасоматоз).
В процесах М. характерний утворення метасоматічеськой зональності (з різкими кордонами між зонами), обумовленою диференціальною рухливістю компонентів, переносимих розчинами. Із зростанням інтенсивності М. все більше число компонентів переходить в рухливий стан, і число мінералів в продуктах М. скорочується аж до утворення мономінеральних порід.
Літ.: Коржінський Д. С., Теорія метасоматічеськой зональності, М., 1969.
