Меркурьев Василь Васильович [р. 24.3(6.4) .1904, р. Острів, нині Псковською обл.], російський радянський актор і педагог, народний артист СРСР (1960). Член КПРС з 1948. У 1926 закінчив Ленінградський інститут сценічного мистецтв. У 1920 дебютував в театрі (р. Острів). У 1928—1937 працював в Ленінградському театрі акторської майстерності під керівництвом Л.С. Вівьена, з 1937 в Ленінградському театрі драми ним. А. С. Пушкіна. Серед ролей: Максимов («За тих, хто в морі » Лавренева), Меньшиков («Петро I» А. Н. Толстого), Бортников («Висока хвиля» Николаєвой), Прокофьев («Син століття» Купріянова), Мальволіо («Дванадцята ніч» Шекспіра) і др.; поставили ряд спектаклів. Велике місце в творчості М. займає робота в кіно. Він грав ролі у фільмах: Сташков («Член уряду», 1940), Лісничий («Попелюшка», 1947), Нестратов («Вірні друзі», 1954), Федір Іванович («Летять журавлі», 1957), дядько Костить («Сережа», 1960), Журавльов («Перекличка», 1966) і ін. З 1932 викладає в Ленінградському інституті театру, музики і кінематографії (з 1950 професор). Державна премія СРСР (1947, 1949, 1952). Нагороджений 2 орденами, а також медалями.
Літ.: Цимбалів С., Василь Меркурьев, Л. — М., 1963.
