Менцель (Menzel) Вольфганг (21.6.1798, Вальденбург, Силезія, нині Валбжіх, Польща, — 23.4.1873, Штутгарт), німецький письменник і критик. Син лікарки. Вчився в Йене і Бонні. У 1824—25 видавав спільно з Ф. Лістом «Europäische Blatter» («Європейські листки»), де друкував свої, по характеристиці Ф. Енгельса, «незграбні» критичні нариси (див. К. Маркс і Ф. Енгельс, З ранніх творів, 1956, с. 279). Після французької революції 1830 відкрито перейшов на сторону реакції. Вульгарне резонерствування М., міщанську обмеженість його естетичних поглядів висміяло Ст Р. Белінський. М. — автор казок «Рюбецаль» (1829) і «Нарцис» (1830).
Соч. у русявий.(російський) пер.(переведення): Німецька словесність, ч. 1—2, СП(Збори постанов) Би, 1837—38.
Літ.: Берне Л., Паризькі листи. — Менцель-французоєд, М., 1938; Гейне Г., Про донощика. Предісл. до 3-ої частини «Салону», Полн. собр. соч.(вигадування), т. 8, М. — Л., 1949; Белінський Ст Р., Менцель, критик Гете, Полн. собр. соч.(вигадування), т. 3, М., 1953.
