Менделеві Мойхер-Сфорім
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Менделеві Мойхер-Сфорім

Менделеві Мойхер-Сфорім (псевдонім; справжнє прізвище Бройде, по паспорту Шолом-Яків Абрамович) [21.12.1835 (2.1.1836), селище Копиль, нині Мінської області Білоруської РСР, — 25.11(8.12) .1917, Одеса], єврейський письменник. Народився в бідній сім'ї. Довго бродяжив, в 1853 оселився в Каменец-Подольське, де познайомився з поетом-просвітителем А. Б. Готлобером (1811—99), який допоміг йому вивчити філософію, історію, російський і ін. мови, російську і світову художню літературу. У 1858 М. переїхав до Бердичева, а з початку 80-х рр. 19 ст жив в Одесі.

  Друкувався з 1857. Писав спочатку на івриті. У 1860 вийшла збірка віршів і статей «Суд світу», направлений проти релігійного фанатизму і засилля ватажків кагалу. Письменник стояв тоді на просвітницьких позиціях. Він виступив з пропагандою природничонаукових знань, створив 3-млосну «Історію природи» (1862—67). У 1862 написана повість «Вчитеся добре» (2-я, розширена редакція під назвою «Отци і діти», 1868). У 60-і рр. погляди М. еволюціонують від просвітницько-народницьких до революційно-демократичних. У книзі «Критичним поглядом» (1867) письменник закликав боротися за інтереси народу, за перетворення його життя. В цей час М. почав писати на ідіше, який був народною розмовною мовою. У 1864 опублікував повість «Маленький чоловічок», в якій сатирично змальований пройдисвіт дорога, що пробиває собі, до багатства. У дусі викривальної сатири шестідесятников написаний і драматичний памфлет «Такса, або Банда міських добродійників» (1869); тут вперше в єврейській літературі дани картини класових зіткнень в єврейському середовищі. Гарячою любов'ю до світу трудівників пройнята повість «Фішка Кульгавої» (1869). У 70-і роки М. продовжує сатиричну лінію в своїй творчості: повести «Шкапа» (1873) і «Подорож Веніаміна Третього» (1878). У таких творах, як «Заповітне кільце» (ч. 1—2, 1888), «Шлойме реб Хаїм» (1894—1917), в заново переробленому варіанті «Отцов і дітей» (1912), він намалював широкі картини життя єврейського народу. Творчість М. надав великий вплив на розвиток єврейської літератури; він є першим класиком нової єврейської літератури, основоположником літературної мови. Його твори переведені на багато мов світу.

 

  Соч.: Але верк, т. 1—20, Варшава, 1911—1923; Гезамелте верк, т. 1—6, М., 1935—40; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Такса, М., 1884; У долині плакавши, М., 1912; Шкапа, М., 1918; Фішка Кульгавої, М., 1929; Маленький чоловічок. Подорож Веніаміна Третього, Фішка Кульгавої, М. 1961.

 

  Літ.: Ойслендер Н., Грундшгріхн фун йідішн реалізм, До., 1919; Менделеві ун зайн цайт, М. 1940; Ременик Р., Менделеві Мойхер-Сфорім ун Шолом-Алейхем, «Советіш геймланд», 1972 № 2.

  Р. А. Ременик.

Менделеві Мойхер-Сфорім.