Мелентьев Лев Олександрович [р. 9(22) .12.1908, Петербург], радянський учений в області енергетики, академік АН(Академія наук) СРСР (1966; член-кореспондент 1960), Герою Соціалістичного Труда (1969). Член КПРС з 1947. Після закінчення Ленінградського політехнічного інституту (1930) займався інженерною і викладацькою діяльністю (у 1945—60 завідувач кафедрою, в 1945—51 заступник директора Ленінградського інженерно-економічного інституту). У 1942—60 старший науковий співробітник Енергетичного інституту АН(Академія наук) СРСР, в 1960—65 голова Президії Східно-сибірської філії Сибірського відділення АН(Академія наук) СРСР, в 1961—66 член Президії Сибірського відділення АН(Академія наук) СРСР. З 1960 директор Сибірського енергетичного інституту Сибірського відділення АН(Академія наук) СРСР, з 1973 завідувач відділом інституту високих температур АН(Академія наук) СРСР. З 1965 заступник академіка-секретаря Відділення фізико-технічних проблем енергетики АН(Академія наук) СРСР. Наукові праці М. відносяться до розробки теоретичних основ і методів оптимізації структури паливно-енергетичного господарства, до вживання математичних методів для оптимізації розвитку великих систем енергетики. Ряд робіт М. присвячений розвитку теплових електростанцій і теплофікації. Депутат Верховної Ради СРСР 6-го і 8-го скликань. Нагороджений 2 орденами Леніна, 2 ін. орденами, а також медалями.
Соч.: Основні питання промислової теплоенергетики, М., 1954; Паливно-енергетичний баланс СРСР, М., 1962 (співавтор); Методи математичного моделювання в енергетиці, Іркутськ, 1966 (співавтор); Оптимізація і управління у великих системах енергетики, Іркутськ, 1970 (отв. ред.).
