Мейєр Конрад Фердинанд
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Мейєр Конрад Фердинанд

Мейєр (Meyer) Конрад Фердинанд (11.10.1825, Цюріх, — 28.11.1898, Кильхберг), швейцарський письменник. Писав німецькою мовою. Вихідець із старовинного патриціанського роду; здобув історичну і філологічну освіту. Дебютував збіркою «Двадцять балад» (1864). У драматичній поемі «Останні дні Гуттена» (1871), пронизаною тираноборськими мотивами, видно типові межі його поезії: реалістичне сприйняття життя, тонкий психологізм цілісність світовідчування. У історичному романі «Юрг Енач» (1876, русявий.(російський) пер.(переведення) 1918) М. показав зліт і падіння заповзятливого бюргера, винесеного на гребінь визвольної боротьби в Швейцарії 17 ст У своїх новелах («Святий», 1880; «Плавт в жіночому монастирі», 1882, і ін.) М. шукає сильні характери у далекому минулому; він уміє передати дух змальовуваної епохи. У пізніх новелах М. («Анджела Борджа», 1891, і ін.) посилилася схильність до зображення душевних терзань, смерті. Творчість М. високо цінували М. Горький, А. Ст Луначарський.

  Соч.: Sämtliche Werke. Historisch-kritische Ausgabe, hrsg. von H. Zeller und A. Zäch, Bd 1, 2, 3, 8, 10—14, Bern, 1958—70; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Лірика, пер.(переведення) А. Ст Луначарського, П., 1920; Святий. Предісл. М. Горького, П., 1922; Новели. Вірші. Вступ. ст. А. А. Гозенпуда, М., 1958.

  Літ.: Самарін Р. М., До, Ф. Мейєр, в кн.: Література Швейцарії, М., 1969; Hohenstein L., C. F. Meyer, Bonn, 1957; Brunet G., C. F. Meyer et la nouvelle. P., 1967 (бібл. с. 537—57).

  Ст Д. Сідельник.