Мейсель Максим Миколайович (р. 28.9(11.10) .1901, Петербург], радянський мікробіолог і цитолог, член-кореспондент АН(Академія наук) СРСР (1960). Член КПРС з 1961. Закінчив 1-й Ленінградський медіциснкий інститут (1926). Один з організаторів Далекосхідної філії АН(Академія наук) СРСР (1932). З 1934 — в інституті мікробіології АН(Академія наук) СРСР, з 1952 завідувач відділом цього інституту. Одночасно з 1959 завідувач лабораторією інституту молекулярної біології АН(Академія наук) СРСР, з 1946 — в МГУ(Московський державний університет імені М. Ст Ломоносова), професор з 1953. Президент Всесоюзного мікробіологічного суспільства (з 1971). Основні праці по функціональній морфології і фізіологічній цитології мікроорганізмів. Детально досліджував цитофізіологію дихання і спиртного бродіння, гипер- і авітаміноз, надсинтез вітамінів у мікробів; запропонував способи підвищення біосинтезу ряду вітамінів. Виявив (1928) явище хімічного мутагенезу у мікроорганізмів. Ініціатор розвитку в СРСР фізіолого-цитологичеського напряму в мікробіології і флюоресцентній мікроскопії. Ряд робіт по радіобіології. Державна премія СРСР (1971) за роботи по мікробіологічному синтезу білка з вуглеводнів нафти. Нагороджений 5 орденами, а також медалями.
Соч.: Вплив хлороформу на розвиток дріжджів «Мікробіологічний журнал», 1928, т. 6; Функціональна морфологія дріжджових організмів, М. — Л., 1950; Про біологічну дію іонізуючих випромінювань на мікроорганізми, М., 1955; Флуоресцентна мікроскопія і цитохімія в загальній мікробіології, в збірці: Успіхи мікробіології, т. 7, М., 1971.
