Медінь Екаб
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Медінь Екаб

Медінь , Медіньш Екаб [10(22) .3.1885, Рига, — 27.11.1971, там же], латиський композитор, педагог і диригент, народний артист Латвійської РСР (1960). Брат Язепа і Яніса М. В 1905 закінчив Ризький музичний інститут по класах скрипки, органу, фортепіано і диригування; удосконалювався на літніх курсах Вищої музичної школи в Берліні. У 1917—20 директор музичного училища в Сизрані, в 1921—44 — консерваторії в Елгаве. З 1944 викладав хорове диригування в Латвійській консерваторії, з 1945 професор, в 1948—51 ректор. М. — видний діяч латиської хорової культури, один з головних диригентів багатьох свят пісні Латвійської РСР (1948—70). Як композитор був послідовником класичних традицій, автор хорів, кантат, хорових обробок народних латиських пісень, 11 концертів для різних інструментів з оркестром (у тому числі для кларнета, 1948; кокле, 1952; органу, 1954), 3 струнних квартетів. Автор книги «Основи хороведенія» (1956), автобіографії («Силуети», 1968) і ін. Депутат Верховної Ради Латвійської РСР 3-го скликання. Нагороджений 2 орденами.

  Я. Вітолінь.