Медичні журнали. До 2-ої половини 17 століть роботи по різних проблемах медицини публікувалися в наукових журналах загального профілю, наприклад «Journal des sçavans» (P., 1655—1792) друкував роботи про анатомію мозку, м'язах глотки і ін. Першим спеціальним медичним журналом був «Nouvelles descouvertes sur toutes les parties de la médecine» (P., 1679—81), який видавав паризький хірург Н. Бленьі (N. Blegny). Услід за ним з'явилися «Medicina curiosa» (L., 1684), «Hippocrates ridens» (L., 1686), «Progres de la médecine» (P., 1695—1709), «Acta Medicorum Berolinensium» (B., 1717—32), «Der patriotische Medicus» (Hamb., 1724—27), «Der Arzt» (Altona — Hamb., 1759—64),«giornale di medicina» (Venezia, 1762—76), «Der Arzt» (Hamb., 1769) та інші. На початку 18 століття виходило понад 170 медичних журналів і наукових праць, що періодично видавалися, по медицині.
Медичні журнали в дореволюційній Росії і в СРСР. Першим російським медичним журналом були «Санкт-петербурзькі лікарські відомості» (1792—94), які видавав професор Калінкинського хірургічного інституту Ф. І. Уден. У Москві виходив «Медіко-фізічній журнал» (1808—21), в Петербурзі — «Загальний журнал лікарської науки» (1811—16) і «Військово-медичний журнал» (1823—1917, з 1944). Чималі заслуги перед вітчизняною медициною мали «Вісник природних наук і медицини» (1828—29, 1831—32), що видавався А. А. Іовським, «Друг здоров'я» (1833—69), «Московський лікарський журнал» (1847—58), видавцем якого був А. І. Полунін .
Розвиток медико-біологічних наук і загальний підйом російського суспільного життя в кінці 50 — початку 60-х років 19 століть позначилися і на М. же. Більшість з них з передових демократичних позицій виступала по основних питаннях медичної науки і практики. Так, заснований Ф. І. Іноземцевим журнал «Московська медична газета» (1858—78) висував передові ідеї суспільної медицини, виступав за залучення засобів держави і панівних класів на потреби охорони здоров'я народу. «Медичний вісник» (1861—85), що редагувався Я. А. Чистовічем, опублікував матеріалістичну працю І. М. Сеченова «Рефлекси головного мозку», першим почав друкувати роботи жінок-лікарок. Журнал «Сучасна медицина» (1860—80), заснований професором Київського університету А. П. Вальтером, пропагував фізіологічний напрям в медицині, часто критикував полягання медико-санітарної справи в Росії. «Архів судової медицини і суспільної гігієни» (1865—71, СП(Збори постанов) Би), всупереч своєму офіціозному положенню органу медичного департаменту міністерства внутрішніх справ, грав позитивну роль в розвитку суспільної медицини, гігієни і санітарії: у статті «Про положення робітників в Західній Європі в гігієнічному відношенні» (1870) ще до перекладу російською мовою «Капіталу» опублікував багаточисельні витримки з книги До. Маркса. Прогресивні демократичні ідеї проводило в життя Ст, що редагувалося, А. Манассєїним журнал «Лікарка» (1880—1901), що підтримував земську медицину, часто виступав по питаннях лікарської етики.
В кінці 19 — початку 20 століть з'явилися спеціалізовані М. же. по теоретичній медицині («Журнал для нормальної і патологічної гістології і клінічної медицини», 1870—77; «Російський архів патології, клінічної медицини і бактеріології», 1896—1902; «Журнал мікробіології», 1914—17, і ін.), терапії («Лікарняна газета» Боткина, 1890—1903; «Сучасна терапія», 1896—1905; «Терапевтичний вісник», 1898—1903; «Терапевтичний огляд», 1908—15, та інші), хірургії («Хірургічний вісник»; 1885—94; «Хірургія», 1897—1914; «Хірургічний архів Вельямінова», 1910—17, та інші) невропатології і психіатрії («Вісник клінічної і судової психіатрії і невропатології», 1883—99; «Неврологічний вісник», 1893—1918; «Психіатрична газета», 1914—18, та інші), акушерству і гінекології («Журнал акушерства і жіночих хвороб», 1887—1917, та інші), педіатрії («Дитяча медицина», 1896—1905; «Охорона материнства і дитинства», 1916—17, та інші), оториноларингології («Вісник вушних, горлових і носових хвороб», 1898—1917, та інші), офтальмології («Вісник офтальмології», 1894—1917, та інші), дерматовенерологиі («Російський журнал шкірних і венеричних хвороб», 1901—17, та інші), гігієні («Санітарна справа», 1890—93; «Гігієна і санітарія», 1910—13, та інші), рентгенології («Рентгенівський вісник», 1907—09, та інші), стоматології, туберкульозу, бальнеології і кліматотерапії, фармації і багатьом іншим галузям медицини. Виходили і журнали загальномедичного профілю («Медичний огляд», 1874—1918; «Казанський медичний журнал», 1901—16; «Російська лікарка», 1901—18, та інші). На початку 20 століття виходило понад 150 М. же. Серед них були загальні і спеціалізовані наукові медичні журнали, видання суспільної медицини («Лікувально-санітарні хроніки», «Лікувально-санітарні огляди» та інші), журнали для медиків з середньою освітою («Фельдшер», 1891—1917; «Акушерка», 1890—1917; «Фельдшерський вісник», 1906—18, та інші), науково-популярні видання. У роки 1-ої світової війни 1914—18 число М. же. різко скоротилося.
Загальний підйом медичної науки в СРСР після Жовтневої революції привів до збільшення кількості і різкого підвищення наукового і ідейного рівня М. же. Вже в перші роки Радянської влади почали виходити «Лікарська справа» (з 1918), «Російський фізіологічний журнал ім. І. М. Сеченова» (1917—31, з 1932 — «Фізіологічний журнал СРСР ім. І. М. Сеченова»), «Клінічна медицина» (з 1920), «Вісник рентгенології і радіології» (з 1920), «Новий хірургічний архів» (з 1921), «Вісник хірургії ім. І. І. Грекова» (з 1922), «Вісник дерматології і венерології» (1937—41, з 1945), «Терапевтичний архів» (з 1923), «Урологія» (1922—41, з 1942 — «Урологія і нефрологія»), «Судово-медична експертиза» (з 1958). Заслужений на авторитет у читачів в СРСР і за кордоном завоювали М. же. «Ортопедія, травматологія і протезування» (з 1927), «Хірургія» (з 1937), «Архів анатомії, гістології і ембріології» (з 1917), «Медична паразитологія і паразитарні хвороби» (з 1923), «Педіатрія» (з 1922), «Гінекологія і акушерство» (1922—35, з 1936 — «Акушерство і гінекологія»), «Журнал мікробіології, епідеміології і імунобіології» (з 1924), «Проблеми ендокринології і гормонотерапії» (з 1955), «Проблеми туберкульозу» (з 1923), «Питання нейрохірургії» (з 1937), «Радянська медицина» (з 1937) та інші.
З 50-х років 20 століть видаються нові М. же., поява яких була викликана науково-технічним прогресом і процесом спеціалізації і диференціації медицини. У числі цих журналів — «Антибіотики» (1948—49, з 1956), «Питання вірусології» (з 1956), «Питання ревматизму» (з 1961), «Грудна хірургія» (з 1959), «Кардіологія» (з 1961), «Медична радіологія» (з 1956), «Медична техніка» (з 1967), «Експериментальна хірургія і анестезіология» (з 1956) і інші, а також «Медичний реферативний журнал» (з 1957). У 1973 видавалося 98 М. же., які виходили у всіх союзних республіках.
Іноземні медичні журнали. В 19 столітті збільшилася кількість М. же. Почали виходити в Англії — «Lancet» (L., з 1823), «British Medical Journal» (L., з 1857); у Франції — «Journal universel des sciences médicales» (P., 1816—36), «Revue médicale fransçaise et étrangere» (P., 1822—86), «Gazette médicale de Paris» (P., 1830—1916); у Австрії — «Allgemeine Wiener medicinische Zeitung» (W., 1856—1915); у Данії — «Nordisches Archiv für Natur- und Arzneywissenschaft und Chirurgie» (Kbh., 1799—1805); у США — «The New England Journal of Medicine and Surgery and collateral branches of science» (Boston, 1812—26). З'явилися спеціалізовані М. же. по теоретичних і клінічних галузях медицини: «Bibliothek für die Chirurgie» (Göttingen, 1805—13), «Archiv für Anatomic, Physiologic und wissenschaftliche Medizin» (B. — Lpz., 1834—76), «Journal der Chirurgie und Augen-heilkunde» (B., 1820—50), «Journal de physiologic expérimentale et pathologique»(P., 1821—31), «Journal de chirurgie» (P., 1843—46), «Medico-chirurgical Transactions» (L., 1809—1907), «Provincial Medical and Surgical Journal» (Worcester — L., 1840—52) та інші.
В кінці 19 — початку 20 століть число М. же. значно зросло. У той час поряд із загальномедичними виданнями, такими, як «Deutsche medizinische Wochenschrift» (Lpz. — Stuttg., 1875—), «Journal AMA» (N. Y., з 1848), «La Presse médicale» (P., з 1893), стали виходити спеціалізовані журнали, присвячені загальній патології, гістології, фізіології, мікробіології, епідеміології, рентгенології, оториноларингології, офтальмології, невропатології і психіатрії. Прикладами можуть служити заснований і такий, що довго редагувався Р. Вірховом «Virchow''s Archiv für pathologische Anatomic und Physiologic und für klinische Medizin» (Ст, з 1847), бельгійський журнал «La Cellule. Recueil de cytologie et ct''histologie générale» (Louvain, з 1884), що почав видаватися за участю найближчих співробітників і учнів Л. Пастера журнал «Annales de I''lnstitut Pasteur» (P., з 1887), англійські журнали «Journal of Physiology» (L., 1878—) і «Brain. A journal of Neurology» (L., з 1878), німецькі журнали «Archiv für Psychiatric und Nervenkrankheiten» (Ст, з 1868), «Archiv für Augen- und Ohrenheilkunde» (Wiesbaden, з 1869), «Allgemeine Zeitschrift für Epidemiologie» (Stuttg., 1874—76), «Archiv für Hygiene und Bakteriologie» (Münch. — Ст, з 1883), «Beiträge zur pathologischen Anatomic und zur allgemeinen Pathologie» (Jena, з 1886), французькі журнали «Annales des maladies des organes génitourinaires» (P., 1882—1911), «Annales de dermatologie et de syphiligraphie» (P., з 1868), «Revue de laryngologie, d''otologie et de rhinologie» (P. — Bordeaux, з 1880), італійський журнал «Sperimentale» (Firenze, 1849—57) і багато інших.
Науковий прогрес, поступальний розвиток медико-біологічних наук зумовили поява журналів по нових галузям теоретичної і практичної медицини. Виходять спеціальні видання по ендокринології — «Hormoon» [Oss (Hollandia), з 1931], «Folia endocrinologica» (Pisa, з 1948), онкології — «Cancer Research» (Chi., з 1941), «Archiv für Geschwulstforschung» (Dresden — Lpz., з 1949),«cancer» (N. Y., з 1948), радіології і променевій терапії — «Radiology» [St. Paul (Minnesota), з 1923], «Magyar radiologia» (Bdpst, з 1949). Диференціація клінічної медицини, виникнення нових медичних спеціальностей привели до появи видань по кардіології — «Cardiologia» (Basel — N. Y., з 1937), «American Heart Journal» (St. Louis, з 1925), «Minerva cardioangiologica» (Torino, з 1953), алергології — «The Journal of Allergy» (St. Louis, з 1929), гастроентерології — «Gastroenterologia» (Basel — B., 1895—), пульмонології — «Thorax» (L., 1946—), анестезіологиі — «Anestesiology» (Lancaster, 1940—), «Anesthésie, analgésie, réanimation» (P. 1935—). Дослідженням в області вірусології і імунології присвячені «Virology» (N. Y., 1955—), «Revue d''immunologie et de thérapie antimicrobienne» (P., 1935—),«the Journal of Immunology» (Bait., 1916—). Почали видаватися «Electroencephalography and Clinical Neurophysiology» (Montreal — Arnst., 1949—), «Transplantation» (Bait., 1963—) і багато інших. Створені міжнародні М. же., у тому числі що видаються російською мовою («Журнал гігієни, епідеміології, мікробіології і імунології», Прага, 1957—; «Sanatatea», Buc., 1960—; «Acta chirurgiae plasticae. Міжнародний журнал пластичної хірургії», Praha, 1959, та інші). Всього в зарубіжних країнах видається близько 7 тисяч М. же. Орієнтуватися в періодичних виданнях допомагають реферативні М., що виходять у ряді країн, же. (наприклад, «Excerpta medica», Amst., 1947—, та інші), а також покажчик світової медичної літератури «Index medicus» (N. Y. — Wash., 1960—).
Літ.: Жбанков Д. Н., Матеріали до історії російської медичної преси в 1792—1924 рр., «Лікарську справу», Хар., 1927 № 23—24, с. 1695—1708; Левіт М. М., Медичний періодичний друк в Росії і СРСР (1792—1962), М., 1963; Harrison F. H., The medical and scientific periodicals in the 17th and 18th centuries, «Bulletin of the Institute of the History of Medicine», 1934, v. 2 № 5.
