Мегиддо
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Мегиддо

Мегиддо (сучасне городище Тель-ель-Мутеселім), древнє місто і фортеця на перетині важливих в давнину торгівельних шляхів Передньої Азії (розвалини на півночі сучасної держави Ізраїль). Досліджувався в 1903—05 німецьким археологом Г. Шумахером, у 1925—39 — експедицією університету Чикаго (З. Фишер та інші). Виникнення М. відноситься до середини 4-го тисячоліття до н.е.(наша ера) Від 3-го тисячоліття до н.е.(наша ера) збереглися залишки кріпосної стіни, храму і інших споруд. До кінця 2-го тисячоліття до н.е.(наша ера) М. належав ханаанеям . На початку 2-го тисячоліття до н.е.(наша ера) в М. знаходився єгипетський намісник; у 1502 до н.е.(наша ера) фараон Тутмос III розграбував М. В кінці 2-го тисячоліття до н.е.(наша ера) М. був завойований ізраїльтянами. Після руйнування М. в 732 до н.е.(наша ера) Тіглатпаласаром III тут виникла фортеця Ассірії. У самому верхньому шарі М. виявлені залишки міста персидського часу (6—4 століття до н.е.(наша ера)).

  Літ.: Кинк Х. А., Східне Середземномор'я в прадавню епоху, М., 1970.

Статуетка божества, знайдена в Мегиддо. Бронза, покрита золотом. Близько 13 ст до н.е.(наша ера)