Машинна мова , мова програмування, вміст і правила якого реалізовані апаратними засобами ЦВМ(цифрова обчислювальна машина). М. я. складається з системи команд ЦВМ(цифрова обчислювальна машина) і методу кодування інформації (вихідних даних, результатів обчислень), прийнятого в ЦВМ(цифрова обчислювальна машина). Символами М. я. є двійкові цифри; як правило, символи групуються в конструкції (морфеми) — адреси в командах, коди операцій і ознаки команд; з команд складаються програми, що реалізовують алгоритми завдань. Ефективність вирішення різних завдань на ЦВМ(цифрова обчислювальна машина) в значній мірі залежить від того, наскільки М. я. пристосований для реалізації заданих алгоритмів. У програмі, складеній на М. я., або, як інколи говорять, в машинному коді, мають бути задані сповна певні команди для виконання кожної операції. При цьому точно вказується, де повинні зберігатися числа (вічко пристрою, що запам'ятовує), як пересилати і обробляти числа і де зберігати результати обчислень.
Програмування на М. я. ведеться в системі команд ЦВМ(цифрова обчислювальна машина), тому М. я. рекомендується використовувати для створення програм (операційні системи, транслятори алгоритмічних мов, бібліотеки стандартних програм), що розширюють логічні можливості ЦВМ(цифрова обчислювальна машина), і для створення програм, на які накладені обмеження за часом виконання і об'єму пам'яті ЦВМ(цифрова обчислювальна машина). Недоліки програмування на М. я.: програми, написані для ЦВМ(цифрова обчислювальна машина) одного типа, не придатні для ЦВМ(цифрова обчислювальна машина) іншого типа; тривалі терміни вчення програмістів; програміст, що навчився програмувати на одній машині, повинен фактично перенавчатися при переході до програмування на іншій машині. Одна з доріг розвитку М. я. — наближення М. я. до мов вищого рівня (тим самим спрощуються транслятори з алгоритмічних мов).
