Машеров Петро Миронович [народився 13(26) .2.1918, село Ширки, нині Сенненського району Вітебської області], радянський державний і партійний діяч, Герою Радянського Союза (15.8.1944). Член КПРС з 1943. Народився в сім'ї селянина. Закінчив Вітебський педагогічний інститут імені С. М. Кирова (1939). У 1939—41 вчитель фізики і математики в Россонськой середній школі. З початку Великої Вітчизняної війни 1941—45 очолював підпільну комсомольську організацію і був одним з керівників партизанського руху в Россонськом районі БССР. З квітня 1942 командир партизанського загону імені Щорса. З березня 1943 комісар партизанської бригади імені Рокоссовського. З листопада 1943 1-й секретар Вілейського підпільного обкому ЛКСМ Білорусії. У 1944—46 1-й секретар Молодеченського обкому, в 1946—1954 секретар, потім 1-й секретар ЦК ЛКСМ Білорусії. У 1954—55 2-й секретар Мінського обкому, в 1955—59 1-й секретар Брестського обкому КП Білорусії. У 1959—62 секретар, в 1962—65 2-й секретар, з березня 1965 1-й секретар ЦК КП Білорусії. Делегат 19—24-го з'їздів КПРС. На 22-м-коді з'їзді КПРС (1961) обирався кандидатом в члени ЦК; на Жовтневому пленумі ЦК КПРС (1964), на 23-м-коді (1966), 24-м-код (1971) з'їздах партії вибраний членом ЦК КПРС. З квітня 1966 кандидат в члени Політбюро ЦК КПРС. Депутат Верховної Ради СРСР 3—5-го і 7—8-го скликань; з 1966 член Президії Верховної Ради СРСР. Нагороджений 5 орденами Леніна, а також медалями.
