Мачтет Григорій Олександрович [3(15) .9.1852, Луцьк, — 14(27) .8.1901, Ялта], російський письменник. За політичну неблагонадійність виключений з Неміровськой (1865) і з Каменец-подільської (1868) гімназій. У 1872—74 жив в Америці, був батраком. Повернувшись до Петербургу, брав участь в народницькому революційному русі. У 1876 поміщений у фортецю Петропавловськую; був в засланні (до 1885). Друкувався з 1873. Виступав в жанрі путніх нарисів (збірка «По белу світлу», опублікований 1889). Для прози М. (розповіді з сибірського життя «Друга правда», «Мирська справа», «Сон одного засідателя» та інші; повість «Блудний син», 1881, опублікована 1887) характерні народницька ідеалізація селянського побуту, різка критика режиму гніту і насильства. Актуальним проблемам епохи присвячені його повість «Чоловік з планом» (1886), роман «На зорі» (1892—93) і інші твори, краще з яких — роман «І один в полі воїн» (1886; первинне назва — «З неповоротного минулого»), що розкриває драматичні долі крепостнічеськой села. М. — автор відомої революційної пісні «Замучений важкою неволею» («Останнє пробач»), написаною про загиблого в острозі студента Чернишеве.
Соч.: Повне зібрання творів, т. 1—10, СП(Збори постанов) Би, 1911—13; Вибране. [Вступна стаття Т. Р. Мачтет-Юркевіч], М., 1958.
Літ.: Михайлівський Н. До., Останні вигадування, т. 2, СП(Збори постанов) Би, 1905, с. 54—55.
