Маунтбеттена план, декларація уряду Великобританії від 3 червня 1947, що передубачала розділ Індії на дві держави і надання цим державам прав домініону. Була проведена в життя віце-королем Індії Л. Маунтбеттеном (L. Mountbatten). Згідно М. п., Індія ділилася на дві держави: індуська держава — Хиндустан і мусульманська держава — Пакистан; обидва ці держави отримували права домініону. У Північно-західній пограничній провінції, в Силхетськом окрузі Ассама, питання про входження в одну з держав, що утворюються, вирішувалося референдумом, в Синде — голосуванням в Законодавчих зборах; у Пенджабі і Бенгалії питання про їх розмежування — голосуванням в Законодавчих зборах, що здійснювалося окремо депутатами від округів з переважанням мусульманського населення і депутатами від округів з переважанням індуського населення. Князям надавалося право вибору — або увійти до одного з двох домініонів, або зберегти колишні стосунки з Великобританією. Після проведення цих заходів Засновницькі збори Індії розділилися на двоє зборів — Хиндустана і Пакистану. 15 серпня 1947 процедура розділу була закінчена і обидві держави були оголошені домініонами. Згодом М. п. був затверджений королем Великобританії як Закон про незалежність Індії.
