Матушевський (Matuszewski) Вінценти (7.7.1870, Бжезіни, — 5.10.1918, Красноярськ), діяч польського робочого руху. Народився в селянській сім'ї. По професії — кравець. З 1889 в Союзі польських робітників, з 1900 в Соціал-демократії Королівства Польського і Литви (СДКПіЛ), в 1901—03 член її Головного правління. Делегат 3-го (1901), 4-го (1903), 5-го (1906), 6-го (1908) з'їздів СДКПіЛ і 5-го (1907) з'їзду РСДРП. Один з керівників так званих розламовцев, що тісно співробітничали з більшовиками. За революційну діяльність неодноразово заарештовувався, в 1913 був засланий на вічне поселення до Сибіру. Після Лютневої буржуазно-демократичної революції 1917 депутат Іркутської Ради робочих і солдатських депутатів. З серпня 1917 — в Красноярську, де був членом партійного комітету, депутатом Ради робочих і солдатських депутатів, адміністративним керівником більшовицької газети «Красноярський робітник». У час білогвардійського заколоту (січень 1918) входив в підпільний Комітет РСДРП(б). Був виданий провокатором і розстріляний.
