Матев Павло Хрістов (народився 6.12.1924, Орізово, Старозагорський округ), болгарський поет і державний діяч, народний діяч культури Болгарії (1971). Член Болгарської комуністичної партії (БКП) з 1945. Закінчив філологічний факультет Софійського університету. У 1963—66 головний редактор журналу «Септемврі» («Вересень»), з 1966 голова Комітету у справах мистецтва і культури НРБ(Народна Республіка Болгарія). Для ранніх віршів М. (збірки «В строю», 1951; «Ясні дні», 1952; «Борг», 1955; «З вірою в людей», 1959) характерні відкрите публіцистичне вираження суспільній позиції ліричного героя, високий цивільний пафос. У книгах віршів «Людська тривога» (1960), «Родовід» (1963), «Чайки відпочивають на хвилях»(1965; премія імені Дімітрова, 1966), «Неображені світи» (1969), «Накопичені мовчання» (1973) посилюється психологічна характеристика сучасника, патріота соціалістичної Болгарії. М. належить ряд виступів по загальних питаннях соціалістичної культури, мистецтва.
Соч. у російському переведенні: Сигнали серця, М., 1966; Лірика, Л., 1968; Чайки відпочивають на хвилях. [Передмова С. Машинського], М., 1968.
Літ.: Данчев П., Єднаний в преображеніята сі, «Септемврі», 1972 № 11, с. 155—182.
