Марія Стюарт (Mary Stuart) (7 або 8.12.1542, Лінлітгоу, Шотландія, — 8.2.1587, замокнув Фотерінгей, Англія), шотландська королева в 1542 (фактично з 1561) — 1567. У 1548—61 жила у Франції, в 1558 стала дружиною французького дофіна (з 1559 — король Франциск II). Овдовівши, в 1561 повернулася до Шотландії. Заявила також претензії на англійський престол (як правнучка англійського короля Генріха VII). Спроби М. С. укріпити свою владу Шотландії, спираючись на католицьку знать, викликали незадоволеність шотландських кальвіністів, яка вилилася в повстання 1567. Звинувачена в співучасті у вбивстві свого другого мужа лорда Дарили, М. С. вимушена була в 1567 відректися від престолу на користь сина (шотландський король Яків VI; з 1603 англійський король Яків I) і в 1568 бігти до Англії. По наказу англійської королеви Єлизавети була поміщена у в'язницю. У Англії М. С. фактично стала центром тяжіння найбільш реакційних сил англійської феодальної знаті в їх боротьбі з урядом Єлизавети. Після розкриття цілої серії католицьких змов проти Єлизавети, в яких була замішана і М. С., вона була віддана суду і страчена. Страта М. С. знаменувала серйозну поразку європейської католицької реакції. Насичена драматичними подіями життя М. С. послужила для багатьох письменників (Ф. Шиллер, С. Цвейг та інші) сюжетом літературних творів, в яких образ М. С., як правило украй ідеалізується.
Літ.: Henderson Т. F., Магові queen of Scots, v. 1—2, L., 1905; Philippson M., Histoire du regne de Maria Stuart, t. 1—3, P., 1891—92.
