Маряхин Сергій Степанович [24.9(7.10) .1911, село Тоторшево, нині Ардатовського району області Горького, — 15.6.1972, Москва], радянський воєначальник, генерал армії (1968). Член КПРС з 1931. До 1930 робітник, з 1931 в Радянській Армії. Закінчив Саратовську бронетанкову школу (1932), Військову академію імені М. В. Фрунзе (1941) і Вищу військову академію імені К. Е. Ворошилова (1950). У Велику Вітчизняну війну 1941—45 командир танкового батальйону, начальник штабу танкового полку і танкової бригади, начальник відділу і начальник штабу Управління командувача бронетанкових і механізованих військ фронту, начальник оперативного відділу танкової армії, командир окремої танкової бригади. Після війни на відповідальних посадах у військах і у Військовій академії Генштабу (1945—60), 1-й заступник командувача (1960—63) і командувач Північною групою військ (1963—64), командувач військами Білоруського військового округа (1964—67), 1-й заступник начальника тилу Озброєних Сил СРСР (1967—68), заступник міністра оборони — начальник тилу Озброєних Сил СРСР (1968—72). Кандидат в члени ЦК КПРС (1966—71), з 1971 член ЦК КПРС. Депутат Верховної Ради СРСР 7—8-го скликань. Нагороджений 3 орденами Леніна, 2 орденами Червоного Прапора, орденами Суворова 2-ій мірі, Богдана Хмельницького 2-ої міри, Вітчизняної війни 1-ої міри, 2 орденами Червоної Зірки і медалями.
