Мартінес Естрада (Martínez Estrada) Есекиель (14.9.1895, Сан-Хосе-де-ла-Еськина, провінція Санта-Фе, — 4.11.1964, Буенос-Айрес), аргентинський письменник. Професор літератури в університетах Ла-платі (1924—46) і Вайя-Бланки (з 1956). Президент Союзу письменників Аргентини (1944—45). Виступив з поетичними збірками «Золото і камінь» (1918), «Мотиви піднебіння» (1924), «Аргентина» (1927); з 30-х років звернувся до науково-художньої публіцистики і літературній критиці. У найвідомішому своєму есе «Рентгеноскопія пампи» (1933) дав пройнятий песимізмом художній аналіз аргентинської дійсності. Діячам аргентинської культури присвячені книги «Сармьенто», «Панорама літератури» (обидві 1946), «Смерть і перетворення Мартіна Фьерро» (1947) про поезію Х. Ернандеса, «Дивний світ Гильермо Хадсона» (1951), «Брат Кирога» (1957) та інші. Останні роки життя провів на Кубі.
Соч.: Análisis funcional de la cultura, Ст Aires, 1960; Antología, Мéх. — Ст Aires [1964]; Realidad в fantasia en Balzac, Bahía Blanca,1964; Martí revolucionario, t. 1, Habana [1967].
Літ.: Anderson Imbert E., Historia de la literatura hispanoamericana, v. 2, Мéх., [1967]; Sebreli J. J., Martínez Estrada..., [B. Aires], [1967]; Echevarría I., Don Ezequiel Martínez Estrada en Cuba..., [La Habana, 1969].
