Маркиш Перець Давидович [25.11(7.12) .1895 — 12.8.1952], єврейський радянський письменник. Член КПРС з 1942. Народився в селі Попонне, нині Владімірецкого району Рівненської області. З 8 років працював. Займався самоосвітою, вчився в Народному університеті Шанявського. Почав друкуватися в 1917. Сприйняв Жовтневу революцію 1917 як оновлення особи (збірки віршів «Пороги», «Неприкаяний», «Витівка» — все 1919). У поемі «Купа» (1922) про єврейський погромі, що чинить петлюрівцями в Городищі, звучать тривога і скорбота. У 1921 виїхав за кордон, повернувся до СРСР в 1926. Автор епічних поем «Брати» (1929), «Не сумувати» (1931), «Чортополох» (1935), «Зоря над Дніпром» (1937), в яких відбиті найбільш значні події радянської дійсності, корінні зміни в житті єврейського народу. Поема «Війна» (1941—48) присвячена Великій Вітчизняній війні 1941—45. Написав романи «Із століття в століття» (т. 1—2, 1929—41), «Одін на один» (1934), «Хода поколінь» (1948, опублікований 1966) та інші. З п'єс найбільш відомі «Земля» (поставлена 1930), «Сім'я Овадіс» (поставлена 1937, російське переведення 1938), «Повстання в гетто» (поставлена 1946).
Соч.: Гезамелте верк, т. 1, 2, 6, М. 1933—36: у російському переведенні — Вірші і поеми, М., 1945; Вибране. [Вступна стаття Б. Лавренева], М., 1957; Вибрані твори [Передмова Р. Ременика], т. 1—2, М. 1960; Вірші, М., 1968; Вірші і поеми. [Вступна стаття С. Наровчатова], Л., 1969.
Літ.: Ременик Р., Перець Маркиш, «Советіш геймланд», 1965 № 11.
