Маркарян Маро Егишевна [народилася 9(22) .12.1916, сіло Шулавери, нині селище Шаумяні Марнеульського району Грузинської РСР], вірменська радянська поетеса. Народилася в селянській сім'ї. Закінчила літературний факультет Єреванського університету (1938). Друкується з 1935. Автор збірок віршів: «Близькість» (1940), «Вірші» (1945), «Голос матері» (1950, російське переведення 1952), «Пшатені» (1954), «Ліричний світанок» (1957), «Насичене мовчання» (1972). Батьківщина і щастя материнства — основні теми її віршів, лаконічних формою, емоційних і безпосередніх. Переклала вірменською мовою вірші С. А. Есеніна, С. В. Міхалкова і ін. Нагороджена орденом «Знак Шани».
Соч.: У російському переведенні — Роздум, М., 1956; Лірика, М., 1960; Гірська дорога. [Післямова А. Кафанова], М., 1962.
Літ.: Історія вірменської радянської літератури, М., 1966, с. 229—230.
