Марджанішвілі , Марджанов Костянтин (Коте) Олександрович [28.5(9.6) .1872, Кварелі, — 17.4.1933, Москва], радянський режисер, народний артист Грузинської РСР (1931). У 1893 почав сценічну діяльність в Кутаїси. З 1897 працював в російських театрах (у тому числі в 1910—13 в Московському Художньому театрі), де сформувалося його режисерське мистецтво, отримали розвиток прогресивні, демократичні устремління, придбані М. в процесі спілкування з основоположниками реалізму в грузинському театрі. Був організатором Вільного театру (1913—14, Москва), в якому прагнув втілити ідею синтетичного мистецтва. У 1919 здійснив в Києві постановку спектаклю «Фуенте овехуна» Лопе де Вега, виконаного героїки і пафосу революції. У 1920 організував в Петрограді Театр комічної опери, брав участь в постановці масових видовищ, що театралізувалися. У 1922 повернувся до Грузії. Революційно-героїчний спектакль «Овечий джерело» («Фуенте овехуна»), створений М., в Театрі імені Ш. Руставелі (Тбілісі, 1922) знаменувало собою початок ідейно-художнього оновлення грузинського театрального мистецтва. У 1928 створив в Кутаїси 2-й Державний драматичний театр Грузії (нині Грузинський театр імені До. А. Марджанішвілі), де продовжив шукання в області синтетичного театру, виховання нового покоління акторів. У 1924—29 працював як режисер в грузинській кінематографії (фільми «Буревісники», «Мачуха Саманішвілі», «Трубка комунара» та інші). Останніми роками життя, не пориваючи зв'язку з Грузією, ставив спектаклі в московських театрах. Глибоко національний художник, М. відобразив в своїй творчій практиці процес взаємовпливу російською і грузинською театральних культур, прагнув до мистецтва, співзвучного сучасності, передовим ідеям епохи. Традиції мистецтва М. розвивали і розвивають його учні: Т. І. Чавчавадзе, В. Ст Чхєїдзе, Ш. До. Гамбашидзе, А. Ст Ахметелі, С. А. Закаріадзе, А. А. Васадзе, А. А. Хорава, Ст І. Анджапарідзе, Д. К. Антадзе та інші.
Соч.: Коте Марджанішвілі. Спогади. Статті, т. 1—2, Тб., 1958—66.
Літ.: Крижіцкий Р. До., До. А. Марджанов, М. — Л., 1946: його ж, К. Марджанов і російський театр, М., 1954; Гугушвілі Е. Н., Дорога режисера, Тб., 1972;
