Мардашев
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Мардашев

Мардашев Сергій Руфовіч [народився 30.9(13.10) .1906, Ленінград], радянський біохімік, академік АМН СРСР(Академія медичних наук СРСР) (1957), Герою Соціалістичного Труда (1964). Член КПРС з 1929. Закінчив 2-й Ленінградський медичний інститут (1930). У 1930—39 працював у Всесоюзному інституті експериментальної медицини; у 1939—62 в науково-дослідній лабораторії (у 1952—62 директор). З 1943 професор і з 1952 завідувач кафедрою біохімії 1-го Московського медичного інституту. З 1959 керівник лабораторії ензімологиі Інституту біологічної і медичної хімії АМН СРСР(Академія медичних наук СРСР) (з 1972 — науково-дослідна лабораторія АМН СРСР(Академія медичних наук СРСР)). У 1962—63 академік-секретар Відділення медично-біологічних наук, в 1963—72 віце-президент, з 1972 перший віце-президент АМН СРСР(Академія медичних наук СРСР). Основні праці по азотистому обміну в організмі людини і тварин в нормі і патології, біохімії і фізіології мікроорганізмів, біохімії пухлин, розробці ензіматічеських методів для визначення біологічно активних речовин, діагностики і лікування захворювань печінки, нирок і підшлункової залози. Вперше виявив вільний аспарагин в тканинах тварин. Відкрив b-декарбоксилювання аспарагінової кислоти з утворенням а-аланіна (1949). Виділив і вивчив кристалічну гистідіндекарбоксилазу, що не містить фосфопірідоксаля як кофермент (1964). Державна премія СРСР (1949). Нагороджений 3 орденами Леніна, орденом Жовтневої Революції, 2 іншими орденами, а також медалями.

  Соч.: Ензімология пухлин, М., 1948; Деякі проблеми регуляції обміну речовин і природні полімери, М., 1965; Біологічна хімія, 5 видавництво, Л., 1972 (спільно з Б. І. Збарським і І. І. Івановим).