Манапи (кирг.), представники киргизької феодально-родової аристократії, за якими з боку членів їх роду признавалося право суду і буття на чолі у військовий час. Інститут М. був поширений в північно-киргизьких племен. До початку 19 століть звання М. і привілеї, з ним зв'язані, перетворюються на спадкових. Найбільш великі з них володіли величезними стадами і обширними пасовищами. В кінці 19 століття і особливо на початку 20 століття М. ставали крупні баї і наближені М., а збіднілі М. почали втрачати владу над залежними від них селянами. Більшість рядових членів пологів знаходилися в кабальній залежності від М. і жорстоко ними експлуатувалося. З приєднанням Киргизії до Росії М. стали надійною опорою царського колоніального режиму. У 1919—24 активно брали участь в контрреволюційних заколотах. Манапство було ліквідоване Радянською владою в кінці 1920-х років.
Літ.: Джамгерчинов Би., Приєднання Киргизії до Росії, М., 1959; Усенбаєв До., Суспільно-економічні стосунки киргизів в період панування Кокандського ханства (XIX століття — до приєднання Киргизії до Росії), Фр., 1961.
