Малінін Михайло Сергійович [16(28) .12.1899, село Полутіно, нині Антроповського району Костромської області, — 24.1.1960, Москва], радянський воєначальник, генерал армії (1953), Герою Радянського Союза (29.5.1945). Член КПРС з 1931. У Червоній Армії з 1919. Закінчив Військову академію імені М. В. Фрунзе (1931), академічні курси (1933). Учасник радянсько-фінляндської війни 1939—40. З 1940 — начальник штабу механізованого корпусу. У Велику Вітчизняну війну 1941—1945 — начальник штабу 16-ої армії Західного фронту (1941—42), начальник штабу Брянського, Донського, Центрального, Білоруського і 1-го Білоруського фронтів (1942—45). Після війни був начальником штабу і заступником головнокомандуючого Групою радянських військ в Германії (1945—48), начальником Головного штабу і заступником головнокомандуючого Сухопутними військами (1948—50), 1-м-код заступником головного інспектора і головним інспектором Радянської Армії (1950—52), 1-м-код заступником начальника Генерального штабу (1952—60). Депутат Верховної Ради СРСР 3—4-го скликань, кандидат в члени ЦК КПРС (1952—56), член Центральної ревізійної комісії ЦК КПРС (1956—60). Нагороджений 4 орденами Леніна, 3 орденами Червоного Прапора, 2 орденами Суворова 1-ій мірі, 2 орденами Кутузова 1-ої міри, орденами Суворова 2-ої міри, Червоної Зірки, 3 іноземними орденами, а також медалями.
