Малюгин Леонід Антонович [19.2 (4.3) .1909, Петербург, — 20.1.1968, Москва], російський радянський драматург, критик. Закінчив інститут історії мистецтв (1931). Почав друкуватися в 1925. Автор ліріко-героїчної комедії «Старі друзі» (1945; Державна премія СРСР, 1946) і ряду ліричних комедій 50—60-х років про молодь («Рідні місця», «Нові іграшки», «Подорож в ближні країни», «дівчатка-хлопчики», «Сім кілометрів убік») історіко-біографічніх п'єс, присвячених Н. Р. Чернишевському, Н. А. Некрасову («Молода Росія», 1950, пост.(постанов) 1954), А. П. Чехову («Глузливе моє щастя», 1965), французькому письменникові і льотчикові А. Сент-Екзюпері («Життя Сент-Екзюпері», 1967). П'єси М. ставляться в радянських театрах і за кордоном. За сценарієм М. поставлені художні фільми «Поїзд йде на схід» (1948), «Сюжет для невеликої розповіді» (1969) та інші. М. — автор монографії «Хмельов» (1948) збірки статей «Театр починається з літератури» (1967).
Літ.: Симонов До., Завдання радянської драматургії і театральна критика, «Новий світ», 1949 № 3.
