Мальцев Євдоким Єгорович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Мальцев Євдоким Єгорович

Мальцев Євдоким Єгорович [народився 2(15) .7.1910, село Лутошкино, нині Краснінського району Липецької області], радянський воєначальник, генерал армії (1973). Член КПРС з 1931. У Радянській Армії з 1933. Закінчив Військово-політичну школу (1935), Вищі курси удосконалення політскладу (1947) і Військову академію Генштабу (1954). З 1935 на політроботі у військах. Під час Великої Вітчизняної війни 1941—45 на Південному фронті — комісар дивізії (1941), начальник політвідділу 12-ої армії (1941—42); на Закавказькому, Північно-кавказькому, Ленінградському, 1-м-код Українському і Далекосхідному фронтах — член Військової ради 47-й, 56-й, Приморською, 21-ою, 15-ою армій (1942—45). Після війни член Військової ради — начальник політичного управління Туркестану (з 1957), Прибалтійського (з 1960), Прікарпатського (з 1965) військових округів, з 1967 — групи радянських військ в Германії. З грудня 1971 начальник Військово-політичної академії імені Ст І. Леніна. Депутат Верховної Ради СРСР 5 і 8-го скликань. Нагороджений орденом Леніна, 6 орденами Червоного Прапора, орденом Вітчизняної війни 1-ої міри і медалями, а також 4 іноземними орденами.

Е. Е. Мальцев.