Малоруська колегія , урядовий орган по управлінню українськими землями, що входили до складу Російської імперії, заснований указом Петра I 16(27) травня 1722 в резиденції українських гетьманів в місті Глухове (замість того, що існував до цього Малоруського наказу в Москві) з метою обмеження влади козацької старшини на Україні і підпорядкування її загальноросійському управлінню. М. до. складалася з президента, шести членів і прокурора і підкорялася Сенату. М. до. розглядала скарги на генеральний суд, полкові і ратушні суди, спостерігала за своєчасним напрямом хлібних і грошових зборів в царську казну, за розподілом військового постою, а також за діяльністю генеральної військової канцелярії. У 1727—64 М. до. була замінена гетьманством, в 1764—86 відновлена для остаточній ліквідації автономії України. Скасована 20(31) серпня 1786 після створення на території України наміснитцтва і повного підпорядкування всіх українських місцевих установ центральним колегіям.
