Маклаків Василь Олексійович [10(22) .5.1869 — 15.7.1957, Цюріх], російський політичний діяч. Народився в сім'ї професора. Здав екстерном за юридичний факультет Московського університету (1896). З 1895 повірений присяги. Крупний адвокат, учень Ф. Н. Пльовако . З 1905 виступав на крупних процесах (Виборгськом, Тагиева, Бейліса і інших). З 1906 член ЦК партії кадетів; депутат 2—4-ої Державної думи від Москви. Разом с О. Я. Пергаментом видав «Наказ Державної думи» (1907). У лютому 1917 комісар Тимчасового комітету Державної думи в міністерстві юстиції; підтримував П. Н. Мілюкова з питання продовження війни до «переможного кінця». У 1917 посол у Франції. Після Жовтневої революції 1917 белоемігрант. Автор робіт по історії суспільної думки і ліберального руху в Росії на рубежі 19—20 століть.
Соч.: Перша Державна дума, Париж, 1939; Друга Державна дума, Париж, 1942; Влада і громадськість на заході старої Росії, т. 1—3, Париж, 1936; Із спогадів, Нью-Йорк, 1954.
