Мазіні Ібрахим Абд Аль-Кадір
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Мазіні Ібрахим Абд Аль-Кадір

Мазіні , аль-Мазіні Ібрахим Абд Аль-Кадір (19.2.1890, Каїр, — 1947, там же), єгипетський письменник і критик. Закінчив вчительську семінарію в Каїрі (1909), був викладачем. У ранніх віршах М. відчувається вплив П. Б. Шеллі і Дж. Байрона. У багаточисельних критичних статтях виступав проти традиціоналізму в поезії. Автор збірок есе і гумористичних розповідей (збірки «Скриня всесвіту», 1929; «Павутина», 1935; «В дорозі», 1937). Вплив анархізму на світогляд М. позначилося в психологічному романі «Ібрахим-журналіст» (1931), що проповідує «абсолютну свободу» людської особи. У пізніх романах «Три чоловіки і одна жінка» (1943), «Ібрахим II» (1943) і інших М. уникав гострих соціальних питань.

  Соч.: пекло-диван, Каїр, 1921 (спільно з Аль-Аккадом); Хасад аль-хашим, Каїр, 1925.

 

  Літ.: Семенов Д., Роман Ібрахима ал-Мазіні «Ібрахим ал-катіб», «Радянське сходознавство», 1941, ст 2; Крачковський І. Ю., Арабська література в XX столітті, Л., 1946; Нааме Ахмед Фуад, аль-Мазіні мунаккид, Каїр, 1951; ШаукиДайф, аль-Адаб аль-арабі аль-муасир, Каїр, 1957.