Мазуров Кирило Трофімовіч [народився 25.3(7.4) .1914, село Рудня-Прібитковськая, нині Гомелського району Гомелської області], радянський державний і партійний діяч. Член КПРС з 1940. Народився в сім'ї селянина. Закінчив Гомелський автодорожній технікум (1933), ВПШ при ЦК ВКП (б) (1947). До 1936 працював техніком, начальник райдоротдела. У 1936—38 в Радянській Армії, потім працював в політвідділі Білоруської залізниці. У 1940—41 секретар Гомелського міськкому ЛКСМ, потім 1-й секретар Брестського обкому ЛКСМ Білорусії. У 1941—42 в Радянській Армії, учасник Великої Вітчизняної війни 1941—45, був поранений. У вересні 1942 направлений в тил німецько-фашистських військ до Білорусії як представник Центрального штабу партизанського руху в званні підполковника, де до кінця 1943 працював в партизанських з'єднаннях; був секретарем підпільного ЦК ЛКСМ Білорусії. У 1943—47 2-й, потім 1-й секретар ЦК ЛКСМ Білорусії. У 1947—48 в апараті ЦК КП (б) Білорусії. У 1949—50 2-й, потім 1-й секретар Мінського міськкому КП (б) Білорусії. У 1950—53 1-й секретар Мінського обкому партії. У 1953—56 голова Ради Міністрів БССР. У 1956—65 1-й секретар ЦК КП Білорусії. З березня 1965 1-й заступник голови Ради Міністрів СРСР. На 20-м-коді (1956), 22-м-коді (1961), 23-м-коді (1966), 24-м-код (1971) з'їздах партії обирався членом ЦК КПРС; з 1957 кандидат в члени Президії ЦК КПРС, з 1965 член Президії ЦК КПРС, з квітня 1966 член Політбюро ЦК КПРС. Депутат Верховної Ради СРСР 3—8-го скликань, член Президії Верховної Ради СРСР в 1958—66. Нагороджений 4 орденами Леніна, 2 іншими орденами, а також медалями.
