Мазон (Mazon) Андре (7.9.1881, Париж, — 13.7.1967, там же), французький філолог-славіст, член Академії написів і витонченої словесності (1941). Вчився в Сорбонне і Празькому університеті. Викладав в Харківському університеті (1905—08), професор Страсбурзького університету (1919—23), Коллеж де Франс (1924—51), працював в інституті живих східних мов (1909—1914), почесний президент інституту слов'янських досліджень Паризького університету (1937—59), віце-голова Міжнародного комітету славістів (1958—67). Один із засновників і редактор «Revue des études slaves» (з 1921). Крупний дослідник російської класичної літератури. М. опублікував коштовні матеріали про А. С. Пушкіні, М. Ю. Лермонтове, Н. Ст Гоголеві, І. А. Гончарове, І. С. Тургеневе, А. І. Герцене, Ф. М. Достоєвськом, Л. Н. Толстом і інших. Вивчав староруську літературу («Слово про полк Ігореве», «Задонщина» і ін.). Гіпотеза М. про те, що «Слово...» було створено не в 12 столітті, а в 18 столітті, піддалася переконливій критиці ряду радянських і зарубіжних учених. Відомі праці М. по російській і чеській граматиці, морфології російського дієслова та інші. Член АН(Академія наук) СРСР (1928), Болгарською, Польською, Чехословацькою АН(Академія наук) і інших академій світу.
Соч.: Вигляд в слов'янських мовах. (Принципи і проблеми), переклад з французького, М., 1958; Lexique de la guerre et de la révolution en Russie (1914—1918), P., 1920; Emplois des aspects du verbe russe, P., 1914; Grammaire de la langue tcheque, P., 1921; Contes slaves de la Macedoine sudoccidentale, P., 1923; Manuscrits parisiens d’lvan Tourguénev, P., 1930; Le Slovo d’lgor, P., 1940; Grammaire de la langue russe, 3 éd., P., 1949.
