Магнітні ваги, прилади, що діють за принципом маятникових, крутильних або важелів вагів і вживані для виміру магнітної сприйнятливості тіл, анізотропії сприйнятливості, рідше вертикальної і горизонтальної складових напруженості магнітного поля Землі. Сприйнятливість магнітного матеріалу визначається по силі, з якою досліджуваний зразок, що має форму довгого циліндра, втягується в поле електромагніту (метод Гуї), або по силі що діє на зразок малого розміру, поміщений в неоднорідне магнітне поле (метод Фарадея). Зазвичай користуються нульовим методом вимірів, компенсація сили або моменту сил в цьому методі здійснюється силоміць взаємодії спеціальних електромагнітів. Градуювання М. ст проводять за допомогою стандартних речовин з відомою магнітною сприйнятливістю, визначеною по їх кривих намагнічення . На малюнку змальована одна з конструкцій М. важелів ст для виміру магнітної сприйнятливості в області низьких температур.
Чутливість таких вагів досягає 10 -8 н на ділення шкали, погрішність відносних вимірів ~ 1%.
Літ.: Чечерников Ст І., Магнітні виміри, 2 видавництва, М., 1969; Чечуріна Е. Н., Прилади для виміру магнітних величин, М., 1969; Селвуд П.; Магнетохімія, переклад з англійського, 2 видавництва, М., 1958; Боровік-романів А. С., Крейнас Н., Магнітні властивості тривалентних іонів європія і Самарії, «Журнал експериментальної і теоретичної фізики», 1955, т. 29, ст 6/12, с. 790.
