Ліхтар (греч. phanarion, зменшувальне від phanos, – світоч, факел),
1) звичайна кругла або багатогранна в плані споруда з великими віконними отворами, що вінчає купол або яке-небудь ін. покриття і що служить для їх освітлення.
2) Засклений або такий, що має ряд вікон виступ в стіні будівлі на висоту одного, два і більш за поверхи; то ж що еркер .
3) Засклена частина покрівельного покриття, призначена для верхнього освітлення.
4) Ручний освітлювальний або сигнальний прилад з автономним живленням.
5) Частина покриття промислової будівлі (зазвичай у вигляді надбудови з отворами), що забезпечує естественоє освітлення або вентиляцію (аерацію) виробничих приміщень. Ф. підрозділяють на світлових, аераційних і светоаерационниє (комбіновані). Розрізняють Ф. прямокутні (найбільш поширені), трапецієвидні, пилкоподібні (шедовиє), трикутні і ін. ( мал. , а – г) . Отвори світлових і светоаерационних Ф. заповнюють палітурками з одно- або двошаровим склінням. Світлові Ф. зазвичай мають палітурки, що не відкриваються (глухі), светоаерационниє – що відкриваються (стулкові). Для відкриття палітурок застосовують механізми з дистанційним управлінням. У практиці промислового будівництва поряд з традиційними типами Ф. набули поширення т.з. зенітні Ф., світлові отвори яких розташовуються в плоскості покриття ( мал. , д) . Такий Ф. складається з опорної частини, що встановлюється на плити або балки покриття, і светопропуськающего заповнення у вигляді панелей, куполів або зведень. Матеріалами для заповнення служать листове або профільне скло поліметилметакрилат (органічне скло), склопакети, поліефірний склопластик і ін. Аераційні Ф. застосовують головним чином в будівлях із значним виділенням технологічного тепла, газів і пилу. Такі Ф. зазвичай забезпечені стулками з листової сталі, що відкриваються, і ветроотбойнимі щитами.
Літ.: Дроздів Ст А., Ліхтарі і вікна промислових будівель, М., 1972; Конструкції промислових будівель, під ред. А. Н. Попова, М., 1972
