Літописи білорусько-литовські , історико-літературні вигадування, що виникли у Великому князівстві Литовському. Відомо три літописні зведення. Перше зведення (літопис 1446) складається із спільноруського зведення в білоруській обробці і «Літописця великих князів литовських», що виник близько 1428—30, в якому викладається історія Великого князівства Литовського із смерті Гедіміна до смерті великого князя Вітовта, пройнята ідеєю захисту державних і політичних інтересів Великого князівства Литовського, апологією діяльності великих князів литовських (перш за все Вітовта). У 1-ій половині 16 ст виникло друге зведення Л. би.-л., що називався «Хроніка великого князівства Литовського і Жомойтського». Основне її джерело — Л. би.-л., доповнені легендарними і недостовірними відомостями по початковій історії Великого князівства Литовського (до Гедіміна) і продовжена за 2-у половину 15 — 1-у половину 16 вв.(століття) Основної ідеї цій редакції полягають в підкресленні одвічного багатства, могутності і авторитету Великого князівства Литовського, в прагненні пов'язати генеалогію великих литовських князів і деяких пологів литовських феодалів з римською аристократією, що повинне було підкреслити переважне положення литовських феодалів в порівнянні з польськими. Третє зведення, т.з. літопис Биховца, виникло в 50—70-і рр. 16 ст в Західній або Південно-західній Білорусії (записи обриваються на 1507). Повністю самостійна остання частина, від 1453, що робить її коштовним джерелом по історії Великого князівства Литовського за цей час. Достовірні фактичні дані Л. би.-л. дають за період з кінця 14 по середину 16 вв.(століття) Див. також Літопис Авраамки .
Літ.: Повні збори російських літописів, т. 17, СП(Збори постанов)Б, 1907; Шахматов А. А., Огляд російських літописних зведень XIV—XVI вв.(століття), М-код.—Л., 1938; Пашуто Ст Т., Утворення литовської держави, М., 1959; Нариси історії історичної науки в СРСР, т. 1, М., 1955; Чамярицкi Ст А., Беларуськiя летапicи як помнiki лiтаратури, Мінськ, 1969.
