Ліктори (лат. lictores), в Древньому Римі одна з нижчих державних посад. Відомі ще з часу правління в Римі етруських царів (7 ст до н.е.(наша ера)). Спочатку були виконавцями розпоряджень магістратів, пізніше здійснювали лише охоронні і парадні функції при них: озброєні фасціями, Л. (зазвичай з числа вільновідпущеників) супроводжували вищих магістратів (претор мав 6 Л., консул — 12, диктатор — 24, імператор в 1—2 вв.(століття) н.е.(наша ера) — 24).
