Лійв Юхан [18(30) .4.1864, волость Алатськиві, нині Тартуського району, — 18.11(1.12) .1913, волость Кавасту, нині Тартуського району], естонський письменник. Син бідного селянина. Вчився в приходській школі. Був журналістом. Друкуватися почав в 1885. Популярність принесли Л. збірка «Десять розповідей» (1893), повести «Зозуля з Кякимяе» (1893), «Навіс» (1894) і «Дочка чаклуна» (1895). У цих проїзв.(твір) Л. виступив як передвісник естонського критичного реалізму, художник, що глибоко знає життя сучасного йому села. Автор мініатюр «З глибин життя» (1910) і збірка «Вірша» (1909). Великий поетичний талант Л. був справедливо оцінений лише після смерті поета.
Соч.: Kogutud teosed, до. 1—8, Tartu, 1921—35; Luuletused, Tallinn, 1969; Proosa, Tallinn, 1973; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Ізбр. вірші, Тал., 1933; Повести і розповіді. Тал., 1954; Вірші. (Предісл. Д. Вааранді), М-код.,1962.
Літ.: Вінкель А., Життя і творчість Юхана Лійва, в збірці: Про естонську літературу, Тал., 1956; Tuglas Fr., Juhan Liiv, Tallinn, 1958; Vinkel A., Juhan Liiv, Tallinn, 1964.
