Лід підземний , лід в земній корі будь-якого походження і форми залягання. За часом утворення розрізняють сучасний і лід викопний, за походженням — первинний (сингенетичний), вторинний (епігенетичний) і похоронений.
Первинний Л. п. утворюється в процесі промерзання рихлих до промерзання відкладень, що накопичуються. Він складає переважаючу частину Л. п., зустрічаючись переважно у вигляді контактного, порового, плівкового базального льоду-цементу, рідше у формі крупних лінз і пластів, т.з. льоду сегрегації і ін'єкційного. Формування двох останніх типів Л. п. викликає на поверхні Землі морозне пученіє .
Вторинний Л. п. — продукт кристалізації води і водяної пари в тріщинах (жильний лід), порах і порожнечах (печерний лід) щільних мерзлих або промерзаючих вже гірських порід, що сформувалися. В результаті щорічний заповнення льодом морозобійних тріщин, що повторюється, утворюється повторножільний лід, що залягає у вигляді грат тетрагона шаруватих вертикальних крижаних жил.(житловий) Якщо одночасно з утворенням крижаних жил відбувається накопичення нових опадів, то услід за рівнем поверхні, що піднімається, поступово наростають крижані жили. Такі (сингенетичні) крижані жили зростають в процесі накопичення промерзаючих опадів до 8 м-код завширшки і 40—80 м-код у висоту, складаючи до 70% площі приморських рівнин півночі Сибіру і Аляски.
Епігенетичні повторні крижані жили, пронизливі рихлі осідання, що промерзли, не проникають на глибину більше декількох метрів.
Похоронений лід утворюється спочатку на земній поверхні (снежникі полоу, морському, озерний, річковий і ін. лід), а потім хорониться під осадовими породами. Найбільш крупними масивами похоронених льодів є т.з. мертвий лід льодовиків; в сумі похоронені льоди складають найменшу частину Л. п.
Літ.: Шумський П. А., Основи структурного ледоведенія, М., 1955; Основи геокріологиі (мерзлотознавство), ч. 1, М., 1959; Достовалов Би. Н., Кудрявцев Ст А., Загальне мерзлотознавство, М., 1967.
