Ліванська комуністична партія (ЛКП; Хизб аш-шуюїй аль-Лубнаній), оформилася в самостійну партію в 1944. У 1924—44 ліванські комуністи входили до складу Сирійської комуністичної партії (СЬКП), яка в січні 1944 розділилася на дві компартії, — Сирійську і Ліванську. З'їзд партії (січень 1944) прийняв Статут ЛКП, що проголосив як основу організаційної будови партії принцип демократичного централізму. Головою ЛКП був вибраний Фараджалла Хелу. ЛКП грала важливу роль в боротьбі народу за національну незалежність, за виведення іноземних військ з території Лівану. У січні 1948 діяльність ЛКП була заборонена (у серпні 1970 ЛКП легалізована). У 1948 ЛКП об'єдналася з СЬКП в єдину Комуністичну партію Сирії і Лівану. Ліванські комуністи виступали проти антинаціональної політики президента Шамуна. У 1958 комуністи брали участь в озброєному повстанні ліванського народу проти проімперіалістичного режиму Шамуна і американській окупації Лівану.
У зв'язку з об'єднанням Сирії і Єгипту (лютий 1958) в ОАР(Об'єднана Арабська Республіка) Листопадовий пленум ЦК компартії Сирії і Лівану (1958) прийняв рішення про розділення партії на СЬКП і ЛКП. Секретарями ЦКЛКП були вибрані Фараджалла Хелу і Нікола Шауї. У 1959 Фараджалла Хелу був арештований в дамаску і загинув під тортурами у в'язниці, 2-й з'їзд ЛКП (липень 1968) прийняв програму партії, в якій висунуто завдання зміцнення незалежності Лівану, звільнення його економіки від засилля іноземного капіталу. ЛКП виступає за зміцнення демократії, за соціально-економічні перетворення на користь трудящих, за об'єднання патріотичних сил народу для відсічі агресивним актам Ізраїлю проти Лівану, за ліквідацію наслідків ізраїльської агресії проти арабських країн, за зміцнення зв'язків Лівану з ін. арабськими країнами, проведення Ліваном незалежної зовнішньої політики. Що відбувся в січні 1972 3-й з'їзд ЛКП підтвердив інтернаціоналістичний курс партії, висловився на підтримку боротьби за задоволення насущних вимог трудящих, за демократизацію суспільно-політичного життя Лівану в співпраці з ін. прогресивними силами країни. З'їзд визначив політику партії з аграрного питання, ухвалив резолюцію з палестинської проблеми. Делегації ЛКП брали участь в міжнародних Нарадах комуністичних і робочих партій (1957, 1960, 1969, Москва). ЛКП схвалила прийняті цими нарадами документи. Генеральний секретар партії — Нікола Шауї.
Літ.: Нахва афак джадіда (До нових горизонтів), дамаск, 1956; Нашрат аль-анба (Інформаційний бюлетень), Бейрут, дек.(грудень) 1961; Машруа-аль-барнамадж ас-сияси лі-ль-Хизб аш-шуйуї-ль-Любнані (Проект політичної програми Ліванської комуністичної партії), Бейрут, 1962; Батал Же., За бойову і масову комуністичну партію в Лівані, «Проблеми світу і соціалізму», 1969 № 2; D é claration du P. С. libanais, «Bulletin d''information», Prague, 1965 № 16; Аш-шуюїюна аль-любнаніюна ва мухиммат аль-мархаля аль-мукбіля («Ліванські комуністи і завдання майбутнього етапу». Документи і матеріали III з'їзду ЛКП), Бейрут, 1972.
