Лятошинський Борис Миколайович [22.12.1894 (3.1.1895), Житомир, — 15.4.1968, Київ], радянський композитор, диригент і педагог, народний артист УРСР (1968). У 1918 закінчив юридичний факультет Київського університету, в 1919 — Київську консерваторію по класу композиції Р. М. Гліера. З 1920 викладав в тій же консерваторії, з 1922 вів клас композиції, з 1935 професор (у 1935—38 і 1941—44 одночасно професор Московської консерваторії). Творча спадщина Л. охоплює всі музичні жанри; його твори відмічені високою майстерністю і яскравою індивідуальністю стилю, в якому поєднуються характерні особливості музичної культури слов'янських народів. Автор обпер «Золотий обруч» (1930, Київ; 2-я редакція постановка 1970, Державна премія УРСР імені Т. Р. Шевченка, 1971), «Щорс» (1938, там же, 2-я редакція «Полководець», 1948), творів для оркестру (у тому числі 5 симфоній, 3 симфонічних поеми 3 сюїти), 5 струнних квартетів, «Українського квінтету» (2-я редакція 1945; Державна премія СРСР, 1946) і інших інструментальних ансамблів; кантат, хорів, фортепіанних п'єс, романсів, музики до драматичних спектаклів і фільмів («Тарас Шевченко», 1951; Державна премія СРСР, 1952). Нагороджений орденом Леніна, 3 іншими орденами, а також радянськими і іноземними медалями.
Літ.: Запоріжець Н., Би. Н. Лятошинський, М. 1960 (нотогр. і бібл. покажчики); Самохвалов Ст, Межі музичного мислення Б. Лятошинського, До.., 1970.
