Лючиані , Лучані (Luciani) Луїджі (23.11.1840, Аськолі-пічено, — 23.6.1919, Рим), італійський фізіолог. Викладав в Парме (з 1875), професор в Сиене (1880—82), флоренції (1882—93), Римі (1893—1917). Основні праці присвячені фізіології серця, дихання, впливу тривалого голодування на організм і фізіології центральної нервової системи, особливо мозочка. Вперше здійснив операцію повного видалення мозочка у собак з подальшим тривалим збереженням їх життя, на основі чого висунув теорію, згідно якої мозочок є допоміжним органом для великих півкуль мозку в здійсненні ними регуляції функцій організму.
Соч.: Fisiologia del digiuno, Firenze, 1889; II cervelletto, Firenze, 1891; Fisiologia dell’uomo, 2 ed., v. 1—4, Mil., 1904—11.
