Люлька Архип Михайлович [народився 10(23) .3.1908, сіло Саварка, нині Богуславського району Київської області], радянський конструктор авіаційних двигунів, академік АН(Академія наук) СРСР (1968; член-кореспондент 1960), Герою Соціалістичного Труда (1957). Член КПРС з 1947. Після закінчення Київського політехнічного інституту (1931) працював в авіаційній промисловості (у Харкові, Ленінграді, Москві). У 1933—37 займався проблемою вживання газової турбіни як авіаційний двигун, науково обгрунтував доцільність створення турбореактивних двигунів для швидкісних літаків. У 1939—41 розробив конструктивну схему двоконтурного турбореактивного двигуна, що з'явилася прототипом нині існуючих схем; визначив аналітичну залежність так званої зони «звиродніння» для турбореактивних двигунів. З 1946 генеральний конструктор авіаційних двигунів. При його безпосередній участі і під його керівництвом був створений перший вітчизняний турбореактивний двигун, прошедший в 1948 державних випробувань; пізніше за Л. сконструював ряд потужних турбореактивних двигунів. Їм розроблені і здійснені пропозиції по використанню нових енергетичних речовин. Державна премія СРСР (1948, 1951). Нагороджений 3 орденами Леніна, орденом Жовтневої Революції, орденом Трудового Червоного Прапора і медалями.
